Рональд Інглегарт: «…щасливіші суспільства, мають вищий ріве


Р. Інглегарт один із найбільш авторитетних сучасних американських соціологів, професор Мічіґанського університету, розробник та верифікатор концепції постматеріальних цінностей, керівник проекту «WorldValuesSurvey», який спрямований на вивчення специфіки цінностей у більше, ніж 80 країнах світу[1]. Р. Інглегарт відвідав Україну минулого місяця на запрошення Факультету соціології Київського Національного Університету ім.. Тараса Шевченка, на конференції до Дня факультету, яка зібрала визначних вітчизняних та зарубіжних вчених (О. Куценко, Є. Головаха, П. Тамаш та багато інших), він представив результати своїх досліджень, та поділився думками відносно краху радянської системи, міри щастя представників різних народів, «пророцтв» Маркса та того як демократія робить нас щасливимиJ. Невеликий коментар відомого вченого, пропонується Вашій увазі.

Як Ви розглядали зв’язок між довірою та почуттям щастя? І з якими показниками він також корелює?

Як говорила Клер Воллес, довіра справді пов’язана із почуттям щастя. Це пов’язано, очевидно з тим, що наявність соціальних мереж, робить людей щасливішими. Інше, близько споріднене питання, стосується громадянського суспільства та почуття щастя. Тут ситуація схожа з попередньою, громадянське суспільство має тенденцію корелювати з почуттям щастя, тобто знову ж таки, наявність соціальних мереж, у даному випадку сприяє вищому рівню почуття щастя. Інше питання, як ми вимірюємо почуття щастя. Багато дослідників використовують багато різних способів вимірювання. Деякі з них дуже неочевидні, а деякі – блискучі та геніальні. Очевидно, що найперший спосіб виміряти щастя, це запитати респондента, наскільки він щасливий. Мушу визнати, що це не та блискуча оригінальність, яка мені подобається, але на диво – це дуже ефективне питання. Люди завжди думають про те, щасливі вони, чи ні. І хоча в опитуваннях громадської думки, дуже важко виміряти різні параметри, тим не менше, у питаннях про щастя, цих проблем немає, оскільки люди завжди знають щасливі вони чи ні. Вони можуть не знати, як розв’язати проблему у Чечні, тим не менше, вони знають щасливі вони чи ні. Тому в наших опитуваннях, ми використовуємо питання: «наскільки Ви щасливі?», і шкала від «дуже щасливий» — до «дуже нещасливий», а також деякі інші індикатори. І відповіді на це питання, добре корелюють з деякими іншими показниками, зокрема, з відповідями на питання: «Наскільки Ви задоволені життям в цілому?». Люди, які відповідають, що вони щасливі, задоволені своїм життям, як правило також відповідають, що вони задоволені своїм житлом, своєю роботою, своєю сім’єю. І також індикатор почуття щастя, ще корелює із здоров’ям. І менш самоочевидний зв’язок, те, що почуття щастя корелює, має сильну, тісну кореляцію із демократією. Таким чином, індивідуальні відповіді на питання, про те, наскільки респондент щасливий, корелюють із тим, наскільки демократичним є суспільство в якому він живе. Важливим висновком із світового обстеження цінностей, яке ми проводимо, було те, що почуття щастя, довіра, толерантність, — це не речі, які притаманні індивідуальній свідомості, тому що вони тісно пов’язані із тим, яким є суспільство, в якому цей індивід живе, зокрема, щасливіші суспільства, мають вищий рівень демократії, у них, наприклад, більше жінок у парламенті тощо.

Марксизм склав ідеологічну основу радянського суспільства і з теорії перетворився на просту ідеологію. Які аспекти марксистської теорії, корисні для пояснення процесу демократичних трансформацій у посткомуністичних країнах?

На даний момент, багато складових марксистської теорії – застарілі, скажімо, ніхто з нас вже не очікує на пролетарську революцію, яка скасує приватну власність і створить суспільство в якому немає конфліктів. Тобто можемо констатувати, що прогнози Маркса не надто точні, але його критика суспільства дуже важлива. Описані визиск та експлуатація у ранніх капіталістичних суспільствах, були досить точними. Ще одна теза марксистської теорії, витримала випробування часом – це теза про те, що економічний і технологічний розвиток, змінює суспільство. Я маю емпіричні підтвердження з близько ста країн, того, що економічний розвиток змінює те, чого люди хочуть від свого життя. Цінності, цілі і переконання людей в індустріальних суспільствах, дуже сильно відрізняється від цінностей, життєвих цілей і переконань людей, що живуть в аграрних суспільствах. І ще одна область фактів, що підтверджує цю тезу, це те, що в постіндустріальних суспільствах також відбувається зміна життєвих цілей, цінностей та переконань людей, в порівнянні з тими, які притаманні людям в індустріальному суспільстві. Однією з можливих змін, яка проявляється при переході до індустріального суспільства, а ще більшою мірою, при переході до постіндустріального суспільства, полягає в тому, що люди дедалі більше цінують свободу вибору. Цей дедалі сильніший наголос на свободі вибору, має багато різних проявів, зокрема одним із них є емансипація жінок. Але в політичному житті, одним із найхарактерніших проявів дедалі більшого наголосу на свободі вибору, є вимоги демократизації суспільства, тому що демократія – це та форма устрою, що дає найбільшу свободу вибору. На думку Маркса, так звана «буржуазна демократія», не мала би бути «кінцем історії», але тим не менше, це була стадія у розвитку, яка мала призвести до побудови «кращого» суспільства. Демократія, звісно, сильно змінилася з часів Маркса, з часів тої «буржуазної демократії», якою вона була у ХІХ ст..

Піднесення лейбористської партії, робітничого руху, змінили демократію таким чином, як Маркс не міг передбачити, тому, звісно, його не можна вважати блискучим пророком.

Одним із іронічних моментів історії, є те, що сам Маркс своєю діяльністю сприяв трансформації демократії в такий спосіб, що вона стала зовсім іншою.

Крах старої системи та звичного погляду на життя, справив вплив на зміну цінностей та самовідчуття?

Я вказував на те, що Україна має низьку оцінку за показником суб’єктивного добробуту, це пов’язано із колапсом попередньої політичної та економічної системи. Цей регрес пов’язаний із тим, що спосіб життя зазнав радикальних змін.

Ви провели в Україні не така багато часу, тим не менше, як Ви могли б описати свої найбільш загальні враження від української соціології? Якою вона перед Вами постала в особі українських соціологів, з якими Ви спілкувалися?

На сьогодні я пробув в Україні аж два дні, тому, звісно, в мене є абсолютно вичерпна й повна картина того, що собою являє українська соціологія (Сміється). А та велика група українських соціологів, яких я мав нагоду зустріти, справила на мене приємне враження. Це – активні, жваві люди, які мають цікаві ідеї, тому я гадаю, що у вас гарні перспективи.

Розмову вели: Володимир Шелухін і Катерина Романюк. Переклад з англійської Т. В. Цимбала.



[1] http://www.worldvaluessurvey.org/ - офіційний веб-сайт проекту «WorldValuesSurvey». У тому числі із роботами дослідників.


Новости